Розпочала роботу Приймальна комісія. Чекаємо на Вас з 8-00 до 16-30 Понеділок-П'ятниця, з 8-00 до 14-00 Субота, вихідний - Неділя. Тел. (05658) 6-00-15, тел. відповідального секретаря: 098-409-67-66 (Олександр Миколайович).

Рейтинг студентів

Роком створення  бібліотеки вважається 1924 рік – рік заснування  навчального закладу.

За цей час не раз довелося бібліотеці міняти місце розташування. Побувала вона і в навчальних корпусах, і в адміністративному корпусі. Був період, коли її книгосховище знаходилося в підвальному приміщенні гуртожитку №1. Не раз доводилося переносити книжкові фонди, рятувати їх від затоплення в підвалі, доки не були надані бібліотеці просторі і світлі приміщення в новозбудованому гуртожитку №2, де розташувалися і абонемент, і читальний зал, і книгосховище. Загальна площа бібліотеки склала 206 кв.м, для зберігання фондів – 106 кв.м. В структуру бібліотеки ввійшли абонемент і читальний зал на 60 місць.

Користувачами бібліотеки були студенти технікуму (пізніше коледжу), його викладачі, співробітники і спеціалісти сільськогосподарського виробництва. Після 2001 року коло користувачів бібліотеки розширилося за рахунок спеціалістів районної державної адміністрації та студентів інших навчальних закладів. Чисельність читачів бібліотеки, природно, завжди залежала від контингенту студентів у навчальному закладі.

До книжкового фонду бібліотеки входила як навчальна (підручники, навчальні і методичні посібники), так і наукова, науково-популярна, довідкова і художня література та періодичні видання (суспільно-політичні і фахові журнали, брошури різного тематичного спрямування, що їх видавало товариство «Знання» тощо).

Величина бібліотечного фонду часом сягала  45 тис. примірників книг, брошур, журналів (за рахунок регулярних багатоекземплярних надходжень навчальної літератури та стабільності навчальних планів, програм, яка дозволяла рідко здійснювати велике списання застарілої літератури, що приводило до постійного зростання фонду).

Починаючи з 90-х років минулого століття ситуація з формуванням книжкового фонду докорінно змінилась. Значна частина навчальної літератури морально застаріла і виникла потреба в об’ємному списанні, звільненні фонду від застарілих і зношених видань. При цьому щедре фінансування державою навчальних закладів і  колосальні тиражі дешевої літератури відійшли у минуле. Тому надходження нової літератури були, порівняно із об’ємом застарілої, не значними. Все це приводило до зменшення книжкового фонду бібліотеки. Станом на 01.01.2016 року загальний фонд бібліотеки включав 33040 примірників видань.

Неможливо переоцінити роль бібліотеки як одного з основних соціальних інститутів, що сприяє розвитку освіти, інформаційної культури особистості, її духовності.

Один із найважливіших факторів розвитку бібліотеки – її кадровий склад.

«Бібліотекар – перший вісник краси і знання. Адже це він відкриває ворота, і з мертвих полиць видобуває таємне слово для освіти духу. Ніякі каталоги, ніякі описи не замінять бібліотекаря. Любляче слово і досвідчена рука виробляють справжнє диво освіти»,  – так стверджував Микола Реріх.

Ми не знаємо імен тих, хто працював у бібліотеці в перші (довоєнні) роки.

З документів, що збереглися в архіві, вдалося з’ясувати деякі прізвища людей, які свого часу затратили свою душевну енергію, доносячи до читачів світло знань і красу літературного слова, що сконцентровані в книжкових скарбах бібліотеки, вносили трудовий внесок у формування бібліотечного фонду.

Так, відомо, що бібліотеку очолювали:

Філіп’єва Л.І. (1944 – 1949р.р.);

Гаращенко (Гавриленко) С.І. (1949 - 1985р.р.);

Шушура Л.Г. (1985 -  1987р.р.);

Бірюк (Передрієнко) Л.Е. (1987 – 2000р.р.);

Чорнойван Л.Ф. (2001 – 2002р.р. і 2010 – 2012р.р.);

Тищенко Т.А. (2002 – 2008р.р. і з 2013р.);

Терещенко Л.О. (2008 - 2010р.р.).

В різні роки бібліотекарями працювали Мельник К.Г., Лисак Л.Ф., Пилих В.Е., Шелепова О.П., Бондар І.В., Астахова І.А., Передрієнко Л.Е., Шушура Л.Г., Тищенко Т.А., Високопоясна С.В., Чернік С.В., Чернік Н.В., Чабаненко В.М., Кузнєцова Л.І., Кудін В.О. та інші.

Про Філіп’єву Л.І., яка була завідуючою бібліотеки з 09.01.1944р. по 20.05.1949р., знайти інформацію, на жаль, не вдалось.

Про Гаращенко С.І. збереглася добра пам’ять в навчальному закладі завдяки спогадам колишніх студентів і працівників – ветеранів педагогічної праці, яким пощастило працювати із Софією Ісаківною пліч-о-пліч на освітній ниві.

Із вдячністю згадували Софію Ісаківну директор коледжу Карпенко А.М., заступник директора з навчальної роботи Довгань Л.П., викладачі Шаповалова С.П., Бондар І.В., Шушура Л.Г. та інші.

36 років працювала Гаращенко С.І. завідуючою  бібліотеки. Її рукою заповнена перша інвентарна книга,яка знаходиться нині в бібліотеці (датована 1957 роком), і багато інших інвентарних книг. В той час, коли працювала Софія Ісаківна, бібліотека поповнювалася не тільки спеціальною, професійно орієнтованою, загальноосвітньою навчальною літературою. Для бібліотеки закуповувалася також значна кількість художньої літератури світових, російських, українських класиків і тогочасних авторів. Передплачувалися не лише суспільно-політичні та професійні періодичні видання, а й літературно-художні журнали, репертуарні збірники для художньої самодіяльності, науково-популярні брошури товариства «Знання». Багатими були розділи педагогіки, літературознавства, воєнних мемуарів. Комплектувалися бібліотеки в ті часи планово і щедро. Формувалися попередні замовлення літератури з використанням тематичних планів видавництв, регулярною була співпраця з обласним бібліотечним колектором.

Навколо бібліотеки і її привітної, товариської завідуючої гуртувалися інтелігентні, високоосвічені працівники навчального закладу, такі як філолог Саржан Л.С., історик Дубовик В.І., культпрацівник Білан І.П., викладачі економічних і бухгалтерських дисциплін Бабик О.О., Гальченко М.А., Круть М.Ю., Тринитка В.Т., Змієвська З.Г. та інші. Спільно організовувались ними виховні культурно-масові заходи: літературні вечори, читацькі конференції тощо. В читальному залі навіть демонструвалися кінофільми. Патріотичне виховання, пам’ять про героїчнийподвиг народу у ВеликійВітчизнянійвійні– булиосновними напрямками виховної роботи Гаращенко С.І.

Софія Ісаківна користувалася в навчальному закладі і в  місті заслуженою пошаною як учасниця Великої Вітчизняної війни. Часто на прохання молоді вона ділилася спогадами про свою обпалену війною молодість.

Ця жінка не мала спеціальної освіти, але любила свою роботу, вкладала в неї душу. Для неї спілкування з молодими читачами було життєвою потребою і щастям. Передавши керівництво бібліотекою у 1985 році молодій високоосвіченій наступниці, Гаращенко С.І. до похилого віку працювала ще на посаді бібліотекаря.

Шушура Л.Г. була завідуючою в 1985 – 1987р.р.

Любов Григорівна в 1978 році закінчила Дніпропетровський державний університет (філологічний факультет, романо-германське  відділення). Спершу вона працювала в навчальній частині технікуму. В 1985 році була переведена до бібліотеки, щоб очолити цей важливий підрозділ навчального закладу.

Закоханість в літературу, закладена в неї генетично і закріплена за допомогою відповідної освіти, допомагала  Любові Григорівні в бібліотечній праці. Будучи педагогом, добре вміла знаходити спільну мову із студентами, керувати їх читанням, культурним розвитком. Надзвичайно красиво і ефективно  завдяки своєму вишуканому смаку,вродженому такту організовувала вона культурно-масові заходи, індивідуальну роботу з читачами.

Перейшовши до викладацької роботи, Шушура Л.Г., продовжувала тісно співпрацювати з бібліотекою, підвищувала свій професійний рівень. Вона – викладач вищої категорії. Її навчальні дисципліни – німецька мова,латинська мова, українська мова за професійним спрямуванням. Доброзичлива, інтелігентна людина, Любов Григорівна завжди готова надати методичну допомогу молодшим і менш досвідченим колегам, своїми методичними розробками поповнити бібліотечний фонд.

Бірюк (Передрієнко) Л.Е. керувала бібліотекою з 12.03.1987р. по 16.10.2000р.

Працювати до  бібліотеки вона прийшла в 1985 році зразу після закінчення Київського державного інституту культури. Ця бібліотека стала першим і єдиним її місцем роботи.

Бірюк Л.Е. як спеціаліст з вищою бібліотечною освітою з перших же днів своїх повноважень приступила до запровадження в бібліотеці наукових методів організації праці, всього, чого навчали в інституті. Проявила себе як вимогливий керівник.

Продовжувалася розпочата попередниками робота по створенню алфавітного і систематичного каталогів літератури. Удосконалювався облік фонду, було запроваджено безінвентарний облік багатоекземплярної літератури, фонд перевірявся, оновлювався, осучаснювався. Посилились вимоги до статистичного обліку обслуговування читачів.

Людмила Едуардівна активно співпрацювала з обласним методичним об’єднанням сільськогосподарських бібліотек, куди входили бібліотеки сільськогосподарських навчальних закладів та бібліотеки науково-дослідних, селекційних станцій, а  головною бібліотекою об’єднання була наукова бібліотека Дніпропетровського сільськогосподарського інституту. Бірюк Л.Е. взяла участь в організованому об’єднаннямконкурсі на кращого за професією і зайняла перше місце. Це місце було цілком передбачуваним, оскільки Людмила Едуардівна готувалася серйозно і відповідально, адже звикла бути серед перших і кращих ще зі шкільної лави (школу закінчила з золотою медаллю).

В нових, ринкових умовах кардинально змінилися умови роботи бібліотек.  Забезпечення  бібліотеки літературою прийшло в  залежність від фінансово-матеріального стану навчального закладу. В той час технікум переживав складний період у фінансовому плані, книжкові магазини зникали. Поповнення фонду стало незначним та епізодичним. В такий скрутний час серйозною була допомога по комплектуванню бібліотечного фонду, яку надавав Немішаєвський навчально-методичний центр, надсилаючи необхідну літературу без попередньої оплати.

При цьому середня спеціальна освіта була переведена в ранг вищої освіти. Технікум став вищим навчальним закладом 1-го рівня акредитації. Почали додатково вводитися в навчальні плани нові навчальні дисципліни.

Так, студентам 1-го курсу, які проходили програму середньої школи, почали викладати «Українознавство». Всі спеціальності на 2-му курсі вивчали навчальні дисципліни «Історія української і світової культури» та «Бібліотекознавство». Викладання цих дисципліни адміністрацією було довірено завідуючій бібліотекою Бірюк Л.Е., як випускниці інституту культури, не звільняючи її від завідування бібліотекою. За нову для себе роботу Людмила Едуардівна взялася з притаманною їй відповідальністю і скрупульозністю.

Людмила Едуардівна була вимогливим викладачем і до себе, і до студентів.

Під керівництвом Бірюк Л.Е. було створено кімнату-музей українського народознавства. Руками талановитих студентів та їх батьків оформлялися в той час і музей, і стенди в читальному залі, і книжкові виставки на абонементі.

Культурно-масові заходи, які проводила бібліотека, також відзначалися спрямованістю на популяризацію українського мистецтва та шедеврів світової культури. Серед них запам’яталися літературно-музичні вечори: вечір, присвячений творчості Володимира Івасюка і Софії Ротару, (сценарій  написала сама Людмила Едуардівна); вечір про знаменитих українок (сценарій створили  студенти); вечір, присвячений музам ліричної поезії, танцю і музики.

На жаль, через тяжку хворобу у жовтні 2000 року Людмила Едуардівна змушена була припинити свою трудову діяльність. У вересні 2001-го на 37 році пішла з життя ця обдарована, відповідальна,працелюбна людина.

Чорнойван Лідія Федорівнаочолила бібліотеку з 1 вересня 2001 року.

В 1960 році Лідія Федорівна закінчила технікум по підготовці культурно-освітніх працівників в місті Дніпропетровську.  Вищу бібліотечну освіту здобула у Харківському державному інституті культури  1973 року. Вона висококваліфікований спеціаліст з  багаторічним досвідом роботи на посаді директора центральної районної бібліотечної системи.

Лідія Федорівна не довго завідувала  бібліотекою коледжу (по квітень 2002 року). Але за цей короткий час  багато доклала зусиль до оновлення фонду (книгосховище було звільнене від значної кількості застарілої та зношеної літератури, зроблено ряд замовлень на нову літературу безпосередньо у видавництвах). Читальний зал прикрасили кілька нових стендів. На абонементі осучаснився інтер’єр завдяки перестановці стелажів, оновленню книжкових виставок, вдалим дизайнерським знахідкам Лідії Федорівни. Значну увагу приділяла Чорнойван Л.Ф. роботі із систематичними картотеками статей в періодичних виданнях.

Ця досвідчена людина залишила після себе працівникам бібліотеки частину свого неоціненного досвіду у вигляді порад і настанов щодо подальшої бібліотечної роботи.

Через декілька років (у 2008 році) Чорнойван Л.Ф., заслужений працівник культури України, повернулася на роботу до коледжу на посаду вихователя гуртожитку для того, щоб створити музей навчального закладу, проводити серед студентів виховну та культурно-просвітницьку роботу. Її досвід, організаторські здібності, працездатність знову виявилися затребуваними.

З травня 2002   до лютого 2008 року завідувала бібліотекою Тищенко Тетяна Анатоліївна.

На посаді бібліотекаря   Тетяна Анатоліївна почала працювати з 1991 року.

Тищенко Т.А. закінчила свого часу з відзнакою Верхньодніпровський металургійний  та  Верхньодніпровський сільськогосподарський технікуми. Працювати довелось в різних галузях народного господарства на різних посадах: в проектно-конструкторському відділі Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбінату, бібліотекарем в металургійному технікумі в місті Вільногірську, інженером з нормування матеріалів на чавуноливарному заводі ім. 1-го Травня, оператором обчислювальних машин в районному відділі статистики. Знайшла нарешті своє покликання в бібліотеці навчального закладу.

Час приходу Тищенко Т.А. на роботу до бібліотеки був часом перемін і в суспільному житті, і в роботі навчальних закладів та бібліотек.

В той період припинилося планове комплектування бібліотечних фондів за рахунок держави. При цьому технікум мав нещодавно відкриту  спеціальність «Правознавство», яка не була забезпечена навчальною літературою і потребувала значної уваги з боку бібліотеки, адже нормативні документи, які постійно змінювалися, напрацьовувалися молодою державою, можна було знайти  практично лише в періодичних виданнях. Довелося запроваджувати нові форми роботи по комплектуванню бібліотечних фондів. Було налагоджено співпрацю безпосередньо з видавництвами і книготорговельними організаціями Києва: Київською обласною організацією товариства «Знання», видавництвами «Кондор», «Юрінком Інтер», «Центр навчальної літератури», «Істина» та ін. Завдяки такій співпраці були забезпечені  літературою нові навчальні дисципліни «Історія української та світової культури», «Українознавство», «Історія України», «Українська мова» та «Мова ділових паперів», «Філософія», «Трудове право», «Цивільне право» та ін. Немішаєвський навчально-методичний центр тоді  допомагав, в основному, літературою сільськогосподарського та економічного спрямування, тому суспільну та юридичну літературу доводилося замовляти в названих видавництвах, які, до речі, жодного разу не підвели, хоч і працювали виключно за правилами передоплати.

Коли Бірюк Л.Е. почала часто і тяжко хворіти, Тетяна Анатоліївна вважала себе відповідальною за безперебійну роботу бібліотеки. Це був нелегкий період, бо доводилося довгий час працювати двом працівникам замість трьох  (Тищенко Т.А. і Чернік Н.В.), а робота в бібліотеці ставала все напруженішою, навантаження зростали, оскільки надзвичайно виросла відвідуваність бібліотеки читачами, що потребували все більше найрізноманітнішої інформації в процесі навчання.

В травні 2002 року Тищенко Т.А. була призначена завідуючою бібліотеки.

В цей період знову збільшуються кількість навчальних дисциплін, які вивчаються студентами коледжу, також зростає кількість навчальних годин, відведених на самостійне опрацювання навчального матеріалу. Більше уваги приділяється науковій роботі студентів ( їм доводиться писати велику кількість рефератів, дослідницьких і курсових робіт тощо). В освіті запроваджується Болонська система, змінюються критерії оцінки знань, вводяться інноваційні технології навчання. При цьому постійно оновлюється інформація, необхідна для оволодіння спеціальностями, за якими готують фахівців в коледжі. Запроваджено новий план рахунків в бухгалтерському обліку, приймаються нові кодекси, вносяться зміни до законів та інших нормативних актів – цей процес стає безперервним і навчальна література дуже швидко морально зношується.

Це вимагало постійного оновлення книжкового фонду, запровадження в роботу бібліотеки новітніх інформаційних технологій.

  В міру фінансових можливостей, які надавалися навчальним закладом бібліотеці, продовжувалася співпраця з книжковими видавництвами, книготорговельними фірмами, обласним бібліотечним колектором, Немішаєвським навчально-методичним центром по комплектуванню фонду новою навчальною літературою. Бібліотека передплачувала значну кількість фахових і методичних періодичних видань (як правило, близько п’ятдесяти назв). Бібліотечний фонд почав поповнюватися також документами на електронних носіях інформації (посібниками для вивчення англійської та німецької мов, програмами «Юридична енциклопедія», «Юридичний довідник» та ін.)

Художня та науково-популярна література надходила в бібліотеку  завдяки людям, що дарували книги бібліотеці. Серед них викладачі – ветерани праці Бабик О.О., подружжя Змієвська З.Г. і Змієвський А.Є.,а також  викладачі Коротких О.Р., Прохоров А.В., Коваленко В.В., Стеценко С.В., співробітники Чабаненко В.М., Чернік Н.В., Чуприна Т.І., студенти Плешкунова О., Лебідь Т. та інші.

З метою покращення організації роботи бібліотеки по обслуговуванню користувачів та для посилення читацької дисципліни Тищенко Т.А. було розроблено і затверджено директором навчального закладу  ряд локальних нормативних актів: Положення про бібліотеку Верхньодніпровського коледжу ДДАУ, нові Правила користування бібліотекою Верхньодніпровського коледжу ДДАУ, Правила техніки безпеки бібліотеки ВКДДАУ, Положення про короткотерміновий (нічний і вихідного дня) абонемент, Положення про грошову заставу за книги. Було також запроваджено читацькі формуляри з фотокартками, грошову пеню за порушення термінів повернення літератури, реєстрацію користувачів у читальному залі.

Поповнювалися картотеки: законодавства, статей в періодичних виданнях, забезпеченості навчальною літературою, на допомогу в написанні курсових робіт. Створювалися тематичні папки-досьє, готувалися тематичні підбірки документів тощо.

Співпраця із заступником директора з навчальної роботи, з цикловими комісіями - невід’ємна складова роботи бібліотеки по інформаційному забезпеченню навчального процесу. Завдяки такій співпраці бібліографічні запити стають передбачуваними, що сприяє більшій оперативності в їх виконанні.

Найбільш ефективною була робота, що проводилася в співдружності з цикловою комісією юридичних дисциплін. В рамках традиційних декад юридичних дисциплін бібліотека допомагала в підготовці сценаріїв масових заходів, готувала тематичні книжкові виставки, проводила читацькі конференції з групами студентів, висвітлювала в пресі ці заходи тощо. Викладачі поповнювали бібліотечні фонди своїми методичними розробками (Коротких О.Р., Стежко Є.В., Голубенко І.О., Шушура Л.Г.).

 В проведенні виховної роботи бібліотека користувалася підтримкою заступника директора з виховної роботи Кончин О.О., вихователя гуртожитку Мухи Т.О., кураторів груп  та інших.

Після входження навчального закладу до  структури Дніпропетровського державного аграрного університету  бібліотека коледжу почала працювати під безпосереднім методичним керівництвом наукової бібліотеки університету. Науково-методичні семінари, що їх організовувала університетська бібліотека, стали вагомою допомогою в роботі працівникам бібліотеки коледжу. Допомагали також фахові періодичні видання: «Книжковий світ», «Бібліотечна планета», «Бібліотечний вісник», «Вища школа», а також вивчення нормативної бази про бібліотеки і бібліотечну справу.

З 2008 року колектив бібліотеки очолила Терещенко Людмила Олександрівна.

Свою професію вона здобула ще навчаючись в Новопокровській спеціальній школі, де одночасно з атестатом одержала посвідчення про закінчення курсів бібліотечних працівників і направлення на роботу. За направленням у 1967 році приїхала вона на Верхньодніпровщину, де стала завідувачкою Чаплинської сільської бібліотеки. Потім –  заочне навчання в Київському державному інституті культури, робота в районній бібліотеці та в кабінеті політосвіти. За волею долі довелося їй працювати і в далекій Тюменській області в профспілковій структурі, і на чавуноливарному заводі імені Першого Травня у відділі кадрів. А в 1996 році Людмила Олександрівна знову повернулася до улюбленої роботи і прикипіла серцем і душею до районної дитячої бібліотеки, до своїх читачів.

Під керівництвом Терещенко Л.О. було зроблено перестановку у фонді художньої літератури, перевірку навчального фонду, звільнено фонд від частини зношеної та застарілої літератури, оновлено стенди і виставки.

Людмила Олександрівна  пожвавила інформаційно-бібліографічну діяльність бібліотеки. Нею підготовлено і випущено  ряд інформаційних, рекомендаційних бібліографічних списків, покажчиків.  Багато уваги приділяла завідуюча індивідуальному інформуванню за відповідними напрямками директора коледжу,  його заступників.

Людмила Олександрівна вважала невід’ємною складовою своєї діяльності на посаді завідуючої бібліотеки навчального закладу постійне підвищення кваліфікації ( на науково-практичних семінарах в наукових університетських бібліотеках, через спілкування з колегами з районних бібліотек, шляхом регулярного опрацювання періодики тощо).

Серйозну увагу звернула Людмила Олександрівна також на підтримання читацької дисципліни, статистичну роботу та планування роботи бібліотеки.               

Вона завжди була готова, маючи досвід профспілкової та кадрової роботи, відстоювати  інтереси бібліотеки і її працівників перед керівництвом коледжу і від недобросовісних користувачів.

З приходом цієї енергійної жінки інтер’єр бібліотеки заграв новими барвами – свіжопофарбованими стінами на абонементі, новими шторами на вікнах, соковитою зеленню квітів на підвіконнях, на стелажах і шафах, естетично оформленим стендом в читальному залі.

Але в 2010 році Терещенко Л.О. за станом здоров’я змушена була припинити роботу в бібліотеці коледжу.

Цього ж 2010 року завідувати бібліотекою знову призначено Чорнойван Л.Ф., заслуженого працівника культури України.

Лідія Федорівна завдяки своєму досвіду і високо оціненим досягненням у сфері бібліотечної роботи користувалася великим авторитетом в керівництва коледжу і серед викладацького персоналу, що дуже допомагало  бібліотеці і її працівникам виконувати свої функції в навчально-виховному процесі навчального закладу. Надзвичайно плідною була її співпраця з цикловими комісіями по організації в читальному залі зустрічей з фахівцями різних сфер народного господарства – фінансистами, економістами, бухгалтерами, юристами, адже надзвичайно широкими, різноманітними були її зв’язки, особисті знайомства в державних і підприємницьких структурах. Багато уваги приділялося Лідією Федорівною і патріотичному вихованню молоді, організовувалися масові виховні заходи до знаменних і пам’ятних дат: до роковин Т.Г.Шевченка, до Дня українського козацтва, до Дня пам’яті жертв Голодомору та інші. Продовжувала опікуватися Лідія Федорівна і музеєм коледжу.

На жаль в кінці 2012 році Л.Ф.Чорнойван через  погіршення здоров’я була змушена припинити свою трудову діяльність і перейти до заслуженого відпочинку.

З 2013 року завідувати бібліотекою дирекція знову довірила Т.А.Тищенко.

Працівники бібліотеки навчального закладу спрямовують свою діяльність на всебічне задоволення різносторонніх запитів користувачів. Приділяється значна увага популяризації книги, поглибленню пізнавальних інтересів молоді.

Порівняно з попередніми роками, бібліотека стала більш спокійним місцем, великі напливи читачів, черги до столу книговидачі відійшли в минуле. Цьому сприяли, безперечно, новітні інформаційні технології, доступ до проводового і безпроводового Інтернету,  до локальної мережі коледжу.

Працівники бібліотеки приділяють особливу увагу популяризації книги, залученню до читання молодого покоління, складанню рекомендаційних  бібліографічних списків, створенню сценаріїв культурно-просвітницьких заходів, збиранню, накопиченню різноманітної інформації в електронному вигляді. В стінах читального залу, за традицією, приймають шановних і цікавих гостей: фахівців економічного і юридичного профілю, краєзнавців, літераторів рідного краю, воїнів АТО.

Доречно також сказати кілька добрих, пам’ятних  слів хоча б про декого з бібліотекарів, які віддавали бібліотеці  труд та енергію і внесли свій посильний внесок в її розвиток.

Чернік Ніна Володимирівна працювала на посаді бібліотекаря з травня 1995 року по квітень 2003 року.

Чернік Н.В. освіту здобула в Новомосковському кооперативному технікумі. Вона прийшла на роботу до бібліотеки, вже будучи людиною з великим життєвим досвідом. Їй довелося працювати у сфері торгівлі в різних торгівельних організаціях, у відділі кадрів та в першому відділі заводу потужного радіобудування.

В бібліотеці Ніна Володимирівна проявила себе як дуже відповідальний, уважний працівник. Багато зусиль вона докладала для того, щоб покращити читацьку дисципліну, суворою була з боржниками бібліотеки. Своїм найголовнішим обов’язком вважала збереження бібліотечного фонду.

 Ця  людина доброзичлива, щира, зажди готова прийти на поміч колегам, читачам, знайомим і незнайомим людям. ЇЇ працьовиті, вмілі руки з любов’ю насаджували квіти, вирощували, доглядали їх в бібліотеці.

Не вміла Ніна Володимирівна бути байдужою ні до роботи, ні до навколишнього світу, все брала  близько до душі. А бібліотека була в той час в центрі бурхливого життя навчального закладу, робота бібліотекаря  не тиха і спокійна, а постійно переповнена інформацією, враженнями, спілкуванням і переживаннями. З 1 квітня 2003 року через хворобу Ніна Володимирівна змушена була достроково піти на пенсію, залишивши про себе добру згадку і квіти на підвіконнях –  бегонії, фінікову пальму, китайський розан…

Чабаненко Віра Миколаївна була прийнята на роботу бібліотекарем коледжу у 2002 році. Вийшла на пенсію у вересні 2014 року.

Вона свого часу закінчила Ульяновський книжковий технікум. Працювала товарознавцем книжкової продукції в  Челябінській області РФСР, завідувала відділом в магазині «Політична книга» в місті Ульяновську. Коли доля привела її в Україну, довгий час і у Верхньодніпровську її робота була пов’язана з книжковою торгівлею. Таким чином, Віра Миколаївна прийшла до бібліотеки як досвідчений фахівець книжкової справи.

В бібліотеці вона проявила себе ерудованим, кваліфікованим спеціалістом і відвертою, щирою людиною.

В роботі Віра Миколаївна була уважна, відповідальна, принципова. З умінням і задоволенням вона надавала різноманітні бібліографічні довідки, готувала тематичні добірки матеріалів для курсових робіт, рефератів, контрольних робіт. Саме цей вид бібліотечної діяльності завдяки добрій зоровій пам’яті,  здатності до постійного навчання і широті світогляду виходив у неї найкраще.

Кузнєцова Лідія Іванівна працювала в  бібліотеці коледжу бібліотекарем з 2003 року до виходу на пенсію в 2008 році.

Бібліотечну освіту здобула в Дніпропетровському культурно-освітньому училищі. Її довга трудова діяльність пов’язана  з сільською та з центральною районною бібліотеками.

Оскільки Лідія Іванівна мала великий бібліотечний досвід, їй було чим поділитися з менш досвідченими колегами. При цьому у спілкуванні вона була скромною і доброзичливою людиною. Для неї характерна висока виконавська дисципліна, добросовісне ставлення до посадових обов’язків, до розпоряджень керівництва. Врівноваженістю, людяністю відзначалася вона в роботі з читачами і чуйністю, готовністю підставити плече –  у співпраці з колегами.

Кудін Віра Олексіївна почала працювати бібліотекарем з 2014 року.

На роботу до навчального закладу Кудін Віра Олексіївна прийшла 1993 року. Працювала на посадах архіваріуса, лаборанта і секретаря в різних структурних підрозділах (відділеннях, циклових комісіях). Після звільнення Чабаненко В.М. була переведена на посаду бібліотекаря.

Проявила себе людиною спокійною, врівноваженою, толерантною, добросовісним, безвідмовним працівником.  

Фінансування, безперечно, є визначальною умовою життєдіяльності бібліотек. Але такі якості бібліотечних працівників як працьовитість, ерудованість, порядність, відданість своїй справі відіграють головну роль в становленні і розвитку бібліотеки.

Майбутнє бібліотеки в світі новітніх інформаційних технологій, в інформаційному суспільстві залежить від тих, хто тепло своєї душі, здібності та енергію затратить на її розвиток.

Фотомиттєвості з життя бібліотеки
(натисність на фото для збільшення)
 

Історія на сторінки періодичних видань
(натисність на фото для збільшення)
 

 

                                                                             Дзвінки на урядову «гарячу лінію» як зі стаціонарних, так і телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone (МТС), Лайфселл) безкоштовні