АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ПРАВООХОРОННІЙ СФЕРІ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс:

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС:

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

У сучасних умовах глобалізації, транснаціональної злочинності та зростання міжнародних загроз особливого значення набуває міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері як ефективний інструмент забезпечення безпеки, боротьби зі злочинністю та захисту прав і свобод людини. Взаємодія держав у сфері правоохоронної діяльності є необхідною умовою протидії таким явищам, як організована злочинність, торгівля людьми, незаконний обіг наркотиків, кіберзлочинність та тероризм.

Навчальна дисципліна «Міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових, організаційних та практичних засад міжнародної взаємодії правоохоронних органів, а також механізмів співробітництва України з міжнародними організаціями та іноземними правоохоронними структурами.

У межах дисципліни розглядаються правові основи міжнародного співробітництва, форми та напрями взаємодії правоохоронних органів, діяльність міжнародних організацій, таких як Інтерпол, Європол, Організація Об’єднаних Націй, а також механізми міжнародної правової допомоги, екстрадиції, передачі кримінальних проваджень та спільних розслідувань.

Метою дисципліни є сформувати у майбутніх фахівців систему знань про правові засади, форми та методи міжнародної взаємодії, а також розвинути практичні навички застосування міжнародних стандартів у повсякденній правоохоронній діяльності.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

опанування нормативно-правових основ міжнародного співробітництва;

формування розуміння діяльності міжнародних правоохоронних організацій;

набуття навичок застосування механізмів міжнародної правової допомоги;

розвиток умінь аналізу міжнародних правових процесів;

формування навичок комунікації у міжнародному середовищі;

оцінка ризиків транснаціональної злочинності.

Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:

здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, дотримуватися принципів верховенства права (ЗК1);

здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);

розуміння професійної діяльності (ЗК4);

здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);

 здатності спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (ЗК6);

використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);

здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності адаптуватися до нових ситуацій (ЗК10).

Серед спеціальних компетентностей формуються:

усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);

здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);

здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);

застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5); оцінка ризиків (СК11);

забезпечення правопорядку та безпеки (СК16);

здатність взаємодіяти з міжнародними інституціями (СК17).

У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:

усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);

використовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);

здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);

здійснювати професійну комунікацію державною мовою (РН6);

спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (РН7); дотримуватися етичних стандартів (РН8);

використовувати сучасні технології (РН10);

 знати основи права (РН11);

оцінювати ризики (РН18); запобігати правопорушенням (РН19);

 забезпечувати правопорядок (РН20);

взаємодіяти з міжнародними інституціями (РН21).

Перелік орієнтовних тем:

 1. Україна – учасник міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності: правовий статус держави та національні інтереси на міжнародній арені.

2. Міжнародні договори у сфері правоохоронної діяльності: аналіз конвенцій ООН, Ради Європи та двосторонніх угод про правову допомогу.

3. Міжнародні інституції у сфері правоохоронної діяльності: вивчення структури та повноважень Інтерполу, Європолу, діяльності ООН та ЮНЕСКО у безпековій сфері.

 4. Міжнародні стандарти протидії злочинності: впровадження міжнародного досвіду боротьби з кіберзлочинністю, тероризмом та транснаціональною організованою злочинністю.

Back to top