АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

ПРАВОВІ ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс: 2

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС: 3

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

Стрімка цифровізація суспільних процесів, інтенсифікація обігу інформації та зростання ролі результатів інтелектуальної діяльності зумовлюють актуалізацію питань забезпечення інтелектуальної безпеки як складової національної безпеки держави. Поширення кіберзагроз, порушень прав інтелектуальної власності, витоків конфіденційної інформації та недотримання стандартів академічної доброчесності вимагає від майбутніх фахівців, зокрема у сфері правоохоронної діяльності, системних знань і практичних навичок у галузі правового регулювання відповідних відносин.

Навчальна дисципліна «Правові основи інтелектуальної безпеки» забезпечує формування комплексного уявлення про правові засади охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності, інформаційних ресурсів і даних, а також про механізми протидії правопорушенням у зазначеній сфері. Зміст дисципліни охоплює аналіз національного законодавства України (зокрема Конституції України, законів у сфері авторського права, інформації, захисту персональних даних, кібербезпеки), а також відповідних міжнародно-правових стандартів.

У межах дисципліни розглядаються питання правового режиму об’єктів інтелектуальної власності, забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, правового регулювання кіберпростору, відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності та інформаційної безпеки.

Особливий акцент зроблено на практичній складовій підготовки здобувачів освіти — формуванні здатності здійснювати правову кваліфікацію правопорушень (у тому числі пов’язаних із плагіатом, незаконним використанням об’єктів авторського права, несанкціонованим доступом до інформації), застосовувати норми матеріального і процесуального права, а також реалізовувати функції правоохоронних органів у сфері забезпечення інтелектуальної безпеки.

Мета дисципліни: формування у здобувачів освіти системи ґрунтовних знань, умінь та практичних навичок щодо правового забезпечення інтелектуальної безпеки, захисту прав інтелектуальної власності, а також здатності здійснювати правову оцінку та запобігання правопорушенням у сфері обігу інформації та результатів інтелектуальної діяльності.

Завдання дисципліни. У результаті вивчення дисципліни здобувачі освіти повинні:

Розуміти теоретико-правові засади інтелектуальної безпеки та її місце в системі національної безпеки.

Опанувати нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності.

Виявляти та аналізувати загрози інтелектуальній безпеці.

Здійснювати правову кваліфікацію правопорушень у сфері інтелектуальної власності та інформаційної безпеки.

Застосовувати правові механізми захисту авторських прав, персональних даних та конфіденційної інформації.

Дотримуватися принципів академічної та професійної доброчесності у практичній діяльності.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК4. Знання і розуміння предметної області та професійної діяльності. ЗК7. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.

Спеціальні компетентності (СК):

СК2. Здатність професійно та ефективно діяти у складних ситуаціях службової діяльності.

СКЗ. Здатність здійснювати інформаційно-пошукову інформаційно-аналітичну діяльність.

СК11. Здатність до оцінки ризиків, що впливають на ефективне виконання професійної діяльності.

Результати навчання (РН):

РН2. Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності верховенства права та прав і свобод людини.

PH5. Здійснювати пошук необхідної для професійної діяльності інформації у різних джерелах та оцінювати її релевантність та достовірність.

РН10. Застосовувати сучасні пристрої та технології обробки інформації, засоби орієнтування на місцевості, технічні прилади та спеціальні засоби, інформаційно-пошукові системи та бази даних.

РН18. Оцінювати обстановку, рівень потенційних загроз та викликів, прогнозувати розвиток обстановки, дії правопорушників, вживати в межах компетенції заходи з виявлення та припинення правопорушень.

РН19. Здійснювати заходи, спрямовані на запобігання вчиненню правопорушень.

РН20. Використовувати основні методи та засоби забезпечення правопорядку в державі, дотримання прав і свобод людини та громадянина, попередження загроз національній безпеці держави (кібербезпеці, економічній та інформаційній безпеці тощо).

РН21. Взаємодіяти з міжнародними інституціями під час здійснення дізнання, вирішення спеціалізованих задач у сфері правоохоронної діяльності

Перелік орієнтовних тем:

  1. Поняття інтелектуальної безпеки та її місце у системі національної безпеки
  2. Загрози інтелектуальній безпеці держави
  3. Інформаційні та когнітивні впливи як інструмент дестабілізації
  4. Правове регулювання інтелектуальної безпеки
  5. Захист інтелектуального потенціалу держави
  6. Інтелектуальна безпека в умовах інформаційної війни
  7. Дезінформація та фейки: механізми впливу та протидія
  8. Пропаганда як загроза інтелектуальній безпеці
  9. Критичне мислення як інструмент забезпечення інтелектуальної безпеки
  10. Маніпуляції суспільною свідомістю
  11. Психологічні операції та їх вплив на суспільство
  12. Інформаційна гігієна та цифрова культура
  13. Роль правоохоронних органів у забезпеченні інтелектуальної безпеки
  14. Виявлення та протидія інформаційним загрозам
  15. Захист персональних даних як елемент інтелектуальної безпеки
  16. Інтелектуальна власність та її захист
  17. Кіберпростір як середовище загроз інтелектуальній безпеці
  18. Аналітична діяльність у сфері інтелектуальної безпеки
  19. Оцінка ризиків інтелектуальній безпеці
  20. Міжнародний досвід забезпечення інтелектуальної безпеки

АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс:

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС:

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

У сучасних умовах інтеграції України у світове співтовариство та активної взаємодії з міжнародними інституціями особливого значення набуває правове забезпечення діяльності міжнародних організацій на території України. Діяльність таких організацій відіграє важливу роль у забезпеченні миру, безпеки, розвитку демократії, захисту прав людини, а також у протидії транснаціональним загрозам.

Навчальна дисципліна «Правове забезпечення діяльності міжнародних організацій в Україні» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових засад функціонування міжнародних організацій, їх статусу, повноважень, особливостей діяльності на території України, а також механізмів взаємодії з органами державної влади та правоохоронними структурами.

У межах дисципліни розглядаються поняття та класифікація міжнародних організацій, їх правосуб’єктність, джерела правового регулювання, особливості правового статусу представництв міжнародних організацій в Україні, а також питання імунітетів та привілеїв. Значна увага приділяється діяльності таких міжнародних інституцій, як Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, Європейський Союз, а також іншим організаціям, що здійснюють діяльність на території України.

Окремий акцент робиться на правових механізмах імплементації міжнародних договорів у національне законодавство, забезпеченні виконання міжнародних зобов’язань України, а також на практичних аспектах взаємодії правоохоронних органів із міжнародними організаціями.

Метою дисципліни є формування у здобувачів освіти знань, умінь і навичок щодо правового забезпечення діяльності міжнародних організацій в Україні, здатності застосовувати норми міжнародного та національного права у професійній діяльності.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

опанування нормативно-правових основ діяльності міжнародних організацій;

формування розуміння їх правового статусу; аналіз міжнародних договорів та їх реалізації;

 розвиток навичок правового аналізу діяльності міжнародних інституцій;

 формування умінь взаємодії з міжнародними організаціями;

 оцінка впливу міжнародного права на національну правову систему.

Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:

здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, дотримуватися принципів верховенства права (ЗК1);

здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);

 розуміння професійної діяльності (ЗК4);

 здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);

 здатності спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (ЗК6); використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);

 здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності адаптуватися до нових умов (ЗК10).

Серед спеціальних компетентностей формуються:

усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);

здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);

здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);

застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5);

оцінка ризиків (СК11);

забезпечення правопорядку (СК16);

 здатність взаємодіяти з міжнародними інституціями (СК17).

У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:

усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);

використовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);

здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);

здійснювати професійну комунікацію державною мовою (РН6); спілкуватися іноземною мовою (РН7);

дотримуватися етичних стандартів (РН8);

використовувати сучасні технології (РН10);

знати основи права (РН11);

оцінювати ризики (РН18);

запобігати правопорушенням (РН19);

 забезпечувати правопорядок (РН20);

 взаємодіяти з міжнародними інституціями (РН21).

Перелік орієнтовних тем:

  1. Поняття та класифікація міжнародних організацій;
  2. Правосуб’єктність міжнародних організацій;
  3. Джерела правового регулювання їх діяльності;
  4. Правовий статус представництв міжнародних організацій в україні;
  5. Імунітети та привілеї;
  6. Імплементація міжнародних договорів;
  7. Взаємодія міжнародних організацій з органами державної влади;
  8. Роль міжнародних організацій у забезпеченні прав людини;
  9. Участь України у міжнародних організаціях;
  10. Контроль за діяльністю міжнародних організацій;
  11. Сучасні виклики міжнародного співробітництва.

АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс:

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС:

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

У сучасних умовах глобалізації та активних міграційних процесів проблема торгівлі людьми та незаконної міграції набуває особливої актуальності та становить серйозну загрозу правам і свободам людини, національній безпеці та правопорядку. Торгівля людьми є тяжким злочином, що посягає на гідність особи, а незаконна міграція створює додаткові виклики для державних інституцій та правоохоронних органів.

Навчальна дисципліна «Запобігання та протидія торгівлі людьми та незаконній міграції» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових, організаційних та практичних засад діяльності правоохоронних органів у сфері виявлення, попередження та протидії цим негативним явищам відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

У межах дисципліни розглядаються поняття, форми та види торгівлі людьми, причини та умови її виникнення, механізми втягнення осіб у протиправну діяльність, правовий статус потерпілих, а також заходи їх захисту. Значна увага приділяється питанням незаконної міграції, її причинам, видам, способам виявлення та припинення, а також особливостям діяльності правоохоронних органів у цій сфері.

Окремий акцент робиться на міжнародному співробітництві, взаємодії з державними органами, громадськими організаціями та міжнародними інституціями, а також на практичних аспектах документування правопорушень, ідентифікації потерпілих та наданні їм допомоги.

Метою дисципліни є формування у здобувачів освіти знань, умінь і навичок щодо запобігання та протидії торгівлі людьми і незаконній міграції, здатності виявляти відповідні правопорушення, захищати права потерпілих та ефективно діяти у межах професійної компетенції.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

формування розуміння сутності торгівлі людьми та незаконної міграції; опанування нормативно-правової бази у цій сфері; набуття навичок виявлення правопорушень; аналіз причин і умов їх виникнення; застосування заходів протидії; формування навичок роботи з потерпілими; розвиток умінь взаємодії з іншими суб’єктами протидії; оцінка ризиків та загроз.

Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:

здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності верховенства права та прав і свобод людини (ЗК1);  

здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);

розуміння професійної діяльності (ЗК4);

здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);

використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);

 здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8);

здатності адаптуватися до нових ситуацій (ЗК10).

Серед спеціальних компетентностей формуються:

усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);

здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);

 здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);

 застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5);

використання засобів попередження правопорушень (СК7);

оцінка ризиків (СК11);

забезпечення публічної безпеки та запобігання правопорушенням (СК13); забезпечення правопорядку (СК16);

 підготовка правових документів (СК19).

У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:

 усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);

застосовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);

здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);

дотримуватися етичних стандартів діяльності (РН8);

забезпечувати комунікацію з населенням (РН9);

використовувати сучасні технології (РН10);

знати основи права (РН11);

оцінювати ризики (РН18); здійснювати заходи запобігання правопорушенням (РН19);

забезпечувати безпеку та правопорядок (РН20).

Перелік орієнтовних тем:

  1. Поняття та сутність торгівлі людьми;
  2. Правове регулювання протидії торгівлі людьми;
  3. Форми та види експлуатації; механізми втягнення осіб у торгівлю людьми; статус потерпілих та їх захист;
  4. Міжнародні стандарти у сфері протидії торгівлі людьми; поняття та види незаконної міграції;
  5. Причини та наслідки незаконної міграції;
  6. Діяльність правоохоронних органів у сфері міграційного контролю;
  7. Методи виявлення та припинення незаконної міграції;
  8. Взаємодія суб’єктів протидії;
  9. Документування правопорушень;
  10. Профілактика та інформаційна робота;
  11. Оцінка ефективності протидії.

АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ПРАВООХОРОННІЙ СФЕРІ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс:

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС:

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

У сучасних умовах глобалізації, транснаціональної злочинності та зростання міжнародних загроз особливого значення набуває міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері як ефективний інструмент забезпечення безпеки, боротьби зі злочинністю та захисту прав і свобод людини. Взаємодія держав у сфері правоохоронної діяльності є необхідною умовою протидії таким явищам, як організована злочинність, торгівля людьми, незаконний обіг наркотиків, кіберзлочинність та тероризм.

Навчальна дисципліна «Міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових, організаційних та практичних засад міжнародної взаємодії правоохоронних органів, а також механізмів співробітництва України з міжнародними організаціями та іноземними правоохоронними структурами.

У межах дисципліни розглядаються правові основи міжнародного співробітництва, форми та напрями взаємодії правоохоронних органів, діяльність міжнародних організацій, таких як Інтерпол, Європол, Організація Об’єднаних Націй, а також механізми міжнародної правової допомоги, екстрадиції, передачі кримінальних проваджень та спільних розслідувань.

Метою дисципліни є сформувати у майбутніх фахівців систему знань про правові засади, форми та методи міжнародної взаємодії, а також розвинути практичні навички застосування міжнародних стандартів у повсякденній правоохоронній діяльності.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

опанування нормативно-правових основ міжнародного співробітництва;

формування розуміння діяльності міжнародних правоохоронних організацій;

набуття навичок застосування механізмів міжнародної правової допомоги;

розвиток умінь аналізу міжнародних правових процесів;

формування навичок комунікації у міжнародному середовищі;

оцінка ризиків транснаціональної злочинності.

Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:

здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, дотримуватися принципів верховенства права (ЗК1);

здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);

розуміння професійної діяльності (ЗК4);

здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);

 здатності спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (ЗК6);

використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);

здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності адаптуватися до нових ситуацій (ЗК10).

Серед спеціальних компетентностей формуються:

усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);

здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);

здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);

застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5); оцінка ризиків (СК11);

забезпечення правопорядку та безпеки (СК16);

здатність взаємодіяти з міжнародними інституціями (СК17).

У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:

усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);

використовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);

здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);

здійснювати професійну комунікацію державною мовою (РН6);

спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (РН7); дотримуватися етичних стандартів (РН8);

використовувати сучасні технології (РН10);

 знати основи права (РН11);

оцінювати ризики (РН18); запобігати правопорушенням (РН19);

 забезпечувати правопорядок (РН20);

взаємодіяти з міжнародними інституціями (РН21).

Перелік орієнтовних тем:

 1. Україна – учасник міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності: правовий статус держави та національні інтереси на міжнародній арені.

2. Міжнародні договори у сфері правоохоронної діяльності: аналіз конвенцій ООН, Ради Європи та двосторонніх угод про правову допомогу.

3. Міжнародні інституції у сфері правоохоронної діяльності: вивчення структури та повноважень Інтерполу, Європолу, діяльності ООН та ЮНЕСКО у безпековій сфері.

 4. Міжнародні стандарти протидії злочинності: впровадження міжнародного досвіду боротьби з кіберзлочинністю, тероризмом та транснаціональною організованою злочинністю.

АНОТАЦІЯ

ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ

ПРЕВЕНТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ  ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності

Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність

Курс:

Семестр:

Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС:

Форма контролю: залік

Загальний опис дисципліни:

У сучасних умовах розвитку суспільства превентивна діяльність правоохоронних органів набуває ключового значення як ефективний інструмент забезпечення правопорядку, запобігання правопорушенням та мінімізації криміногенних ризиків. Превенція спрямована на своєчасне виявлення, нейтралізацію та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, а також на формування правової культури населення та підвищення рівня довіри до правоохоронних органів.

Навчальна дисципліна «Превентивна діяльність правоохоронних органів» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових, організаційних та практичних засад здійснення превентивної діяльності відповідно до законодавства України у сфері забезпечення публічної безпеки, охорони прав і свобод людини та громадянина, попередження адміністративних і кримінальних правопорушень.

У межах дисципліни розглядаються сутність превентивної діяльності, її принципи, форми та методи, система суб’єктів превенції, механізми індивідуальної та загальної превенції, а також особливості взаємодії правоохоронних органів з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськістю. Значна увага приділяється аналізу криміногенних факторів, оцінці ризиків, прогнозуванню правопорушень та розробці ефективних превентивних заходів.

Метою дисципліни є формування у здобувачів освіти знань, умінь і навичок щодо організації та здійснення превентивної діяльності правоохоронних органів, здатності виявляти причини і умови правопорушень та ефективно запобігати їх вчиненню.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є:

формування розуміння сутності превентивної діяльності; опанування нормативно-правової бази у сфері запобігання правопорушенням; набуття навичок аналізу причин і умов правопорушень; застосування превентивних заходів; розвиток комунікативних навичок у взаємодії з населенням; оцінка ефективності превентивної діяльності.

Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:

здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності верховенства права та прав і свобод людини і громадянина (ЗК1);

здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);

розуміння предметної області та професійної діяльності (ЗК4);

 здатності спілкуватися державною мовою усно і письмово (ЗК5); використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);

здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності до адаптації та дії в нових ситуаціях (ЗК10).

Серед спеціальних компетентностей формуються:

усвідомлення функцій держави та правових основ правоохоронної діяльності (СК1);

здатність професійно діяти у складних ситуаціях (СК2);

здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);

застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав і свобод людини (СК5);

 використання засобів попередження правопорушень (СК7);

оцінка ризиків у професійній діяльності (СК11);

забезпечення публічної безпеки та запобігання правопорушенням (СК13);

забезпечення законності та правопорядку (СК16);

підготовка правових документів та організація заходів реагування (СК19).

У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:

усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);

застосовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);

здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);

дотримуватися етичних стандартів професійної діяльності (РН8); забезпечувати публічну безпеку та ефективну комунікацію з населенням (РН9);

використовувати сучасні інформаційні технології (РН10);

 знати основи права у професійній діяльності (РН11);

оцінювати обстановку та прогнозувати ризики (РН18);

здійснювати заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням (РН19);

забезпечувати правопорядок і попереджати загрози безпеці (РН20).

 

Перелік орієнтовних тем:

  1. Поняття та сутність превентивної діяльності;
  2. Правові засади превенції; суб’єкти превентивної діяльності;
  3. Види та форми превенції;
  4. Індивідуальна та загальна превенція;
  5. Причини та умови правопорушень;
  6. Методи превентивної діяльності;
  7. Взаємодія з громадськістю; превенція адміністративних і кримінальних правопорушень;
  8. Робота з групами ризику;
  9. Інформаційно-роз’яснювальна діяльність; оцінка ефективності превентивної діяльності

Back to top