- Деталі
- Автор: Super User
- Категорія: specialty
- Перегляди: 8
АНОТАЦІЯ
ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ
«Технологія галузі»
Циклова комісія: з обліку, фінансів та менеджменту
Спеціальність: D1 Облік і оподаткування, спеціалізація Аналітичне та обліково-правове забезпечення бізнесу
Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр
Кількість кредитів ЄКТС: 2
Форма контролю: залік
Загальний опис дисципліни:
Дисципліна «Технологія галузі» спрямована на формування у студентів системних знань і практичних навичок щодо сучасних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Вона охоплює питання раціонального використання ґрунтів, застосування добрив, вирощування сільськогосподарських культур, організації виробництва продукції тваринництва, а також основ механізації та електрифікації аграрного виробництва. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних технологій, економічній ефективності виробництва та екологічній безпеці.
Місце даної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця. Навчальна дисципліна «Технологія галузі» використовує одержані знання таких дисциплін як «Хімія», «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія» та є базою для вивчення таких дисциплін, як «Фінансовий облік», «Облік в бюджетних організаціях», «Бухгалтерський облік», «Економіка підприємства», «Політекономія», «Ціноутворення», «Економічний аналіз», «Маркетинг», «Фінанси підприємств», «Податкова система» та ін.
Мета та завдання вивчення навчальної дисципліни у контексті спеціальності з урахуванням вимог стандарту вищої освіти (освітньої програми). Метою викладання дисципліни є формування у здобувачів освіти знань з теорії та практики технології галузі, тобто засвоєння основ технологій вирощування сільськогосподарських культур та виробництва продукції тваринництва.
Завданням вивчення даної дисципліни є:
- вивчення основ сучасних технологій виробництва основних видів сільськогосподарської продукції;
- освоєння і впровадження інтенсивних енергоресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур виробництва продукції тваринництва, їх економічній ефективності, розвитку науки і техніки в аграрному секторі;
- вивчення досвіду кращих господарств тощо;
- особливості застосування технологічних комплексів з використанням інтенсивних іноземних технологій.
В результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:
- знати основні типи грунтів зони, їх властивості і якісну оцінку;
- бур’яни, шкідники, хвороби та заходи боротьби з ними;
- зональні системи землеробства, наукові основи біологічного та грунтозахисного контурно-меліоративного землеробства;
- наукові системи землеробства на забруднених територіях та наукові й агроекономічні основи сівозмін;
- систему удобрення;
- прогресивні технології вирощування основних сільськогосподарських культур, виробництва основних видів продукції тваринництва: молока, яєць, м’яса, вовни;
- основи механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва, новинки науки і техніки та передового досвіду;
- вміти грамотно і компетентно визначати вимоги ринку, створювати й організовувати виробництво конкурентноспроможної продукції, що забезпечує високу прибутковість.
Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток здобувачів освіти компетентностей:
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК8. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні компетентності (СК):
СК1. Здатність аналізувати економічні події та явища з огляду на сучасні теоретичні та методичні основи обліку і оподаткування.
СК3. Здатність відображати інформацію про господарські операції суб’єктів господарювання в обліку, їх систематизувати, узагальнювати у звітності й інтерпретувати для задоволення інформаційних потреб осіб, які ухвалюють управлінські рішення.
СК5. Здатність оцінювати результати господарської діяльності підприємств на основі знань сучасних методик аналізу.
СК8. Здатність використовувати методи обліку і оподаткування на підприємстві.
СК10. Здатність демонструвати розуміння вимог щодо професійної діяльності, зумовлених необхідністю забезпечення сталого розвитку України, її зміцнення як демократичної, соціальної, правової держави.
СК11. Здатність організовувати власну професійну діяльність, застосовувати знання для розв’язання практичних ситуацій, ухвалювати рішення відповідно до законодавства.
Результати навчання (РН):
РН2. Розуміти місце предметної області в загальній базі знань та значення облікової, податкової і статистичної систем в інформаційному забезпеченні користувачів під час розв’язання проблем сфери економічної відповідальності підприємств.
РН3. Визначати сутність об’єктів обліку і оподаткування для розуміння їх ролі та впливу на результати господарської діяльності.
РН6. Використовувати особливості обліку і оподаткування у професійній діяльності та господарській практиці.
РН7. Характеризувати господарські операції та процеси, вміти документально їх оформлювати для відображення в обліку підприємств.
РН8. Формувати й аналізувати фінансову, податкову і статистичну звітність для визначення показників забезпеченості підприємства ресурсним потенціалом та його ефективного використання.
РН10. Формувати і надавати облікову-аналітичну інформацію для ухвалення управлінських рішень з метою підвищення ефективності бізнесу.
РН11. Визначати й аналізувати фінансово-економічні показники діяльності підприємства для виявлення резервів раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
РН12. Застосовувати спеціалізовані інформаційні системи і комп’ютерні технології для розв’язання задач з обробки даних у сфері професійної діяльності.
РН13. Аналізувати особливості функціонування підприємств для здійснення обліку їх господарської діяльності.
РН18. Дотримуватися безпеки життєдіяльності та вживати заходів щодо збереження навколишнього середовища
Перелік орієнтовних тем:
1. Ґрунти та їх родючість
2. Зональні системи землеробства та сівозміни
3. Обробіток ґрунту. Технологія No-Till
4. Добрива та їх застосування. Бур’яни та заходи боротьби з ними
5. Насіння і сівба
6. Принципи програмування врожаю сільськогосподарських культур
7. Технологія вирощування пшениці озимої
8. Технологія вирощування кукурудзи на зерно
9. Технології вирощування соняшнику
10. Технологія виробництва і заготівлі кормів
11. Вплив кліматичних змін на сільське господарство
12. Основи розведення сільськогосподарських тварин
13. Технології виробництва молока та яловичини
14. Технологія виробництва свинини
15. Технології виробництва продукції птахівництва
16. Технології виробництва продукції вівчарства
17. Енергетика та агротехнічні основи її використання
18. Технологічний комплекс машин для вирощування і збирання зернових, зернобобових, кукурудзи і соняшнику
19. Технологічний комплекс машин для вирощування і збирання цукрових буряків, картоплі та овочів
20. Система машин з меліорації земель та протиерозійних заходів
- Деталі
- Автор: Super User
- Категорія: specialty
- Перегляди: 12
АНОТАЦІЯ
ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ
ПРАВОВІ ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності
Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність
Курс: 2
Семестр: VІ
Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр
Кількість кредитів ЄКТС: 3
Форма контролю: залік
Загальний опис дисципліни:
Стрімка цифровізація суспільних процесів, інтенсифікація обігу інформації та зростання ролі результатів інтелектуальної діяльності зумовлюють актуалізацію питань забезпечення інтелектуальної безпеки як складової національної безпеки держави. Поширення кіберзагроз, порушень прав інтелектуальної власності, витоків конфіденційної інформації та недотримання стандартів академічної доброчесності вимагає від майбутніх фахівців, зокрема у сфері правоохоронної діяльності, системних знань і практичних навичок у галузі правового регулювання відповідних відносин.
Навчальна дисципліна «Правові основи інтелектуальної безпеки» забезпечує формування комплексного уявлення про правові засади охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності, інформаційних ресурсів і даних, а також про механізми протидії правопорушенням у зазначеній сфері. Зміст дисципліни охоплює аналіз національного законодавства України (зокрема Конституції України, законів у сфері авторського права, інформації, захисту персональних даних, кібербезпеки), а також відповідних міжнародно-правових стандартів.
У межах дисципліни розглядаються питання правового режиму об’єктів інтелектуальної власності, забезпечення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, правового регулювання кіберпростору, відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності та інформаційної безпеки.
Особливий акцент зроблено на практичній складовій підготовки здобувачів освіти — формуванні здатності здійснювати правову кваліфікацію правопорушень (у тому числі пов’язаних із плагіатом, незаконним використанням об’єктів авторського права, несанкціонованим доступом до інформації), застосовувати норми матеріального і процесуального права, а також реалізовувати функції правоохоронних органів у сфері забезпечення інтелектуальної безпеки.
Мета дисципліни: формування у здобувачів освіти системи ґрунтовних знань, умінь та практичних навичок щодо правового забезпечення інтелектуальної безпеки, захисту прав інтелектуальної власності, а також здатності здійснювати правову оцінку та запобігання правопорушенням у сфері обігу інформації та результатів інтелектуальної діяльності.
Завдання дисципліни. У результаті вивчення дисципліни здобувачі освіти повинні:
Розуміти теоретико-правові засади інтелектуальної безпеки та її місце в системі національної безпеки.
Опанувати нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності.
Виявляти та аналізувати загрози інтелектуальній безпеці.
Здійснювати правову кваліфікацію правопорушень у сфері інтелектуальної власності та інформаційної безпеки.
Застосовувати правові механізми захисту авторських прав, персональних даних та конфіденційної інформації.
Дотримуватися принципів академічної та професійної доброчесності у практичній діяльності.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК4. Знання і розуміння предметної області та професійної діяльності. ЗК7. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
Спеціальні компетентності (СК):
СК2. Здатність професійно та ефективно діяти у складних ситуаціях службової діяльності.
СКЗ. Здатність здійснювати інформаційно-пошукову інформаційно-аналітичну діяльність.
СК11. Здатність до оцінки ризиків, що впливають на ефективне виконання професійної діяльності.
Результати навчання (РН):
РН2. Знати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності верховенства права та прав і свобод людини.
PH5. Здійснювати пошук необхідної для професійної діяльності інформації у різних джерелах та оцінювати її релевантність та достовірність.
РН10. Застосовувати сучасні пристрої та технології обробки інформації, засоби орієнтування на місцевості, технічні прилади та спеціальні засоби, інформаційно-пошукові системи та бази даних.
РН18. Оцінювати обстановку, рівень потенційних загроз та викликів, прогнозувати розвиток обстановки, дії правопорушників, вживати в межах компетенції заходи з виявлення та припинення правопорушень.
РН19. Здійснювати заходи, спрямовані на запобігання вчиненню правопорушень.
РН20. Використовувати основні методи та засоби забезпечення правопорядку в державі, дотримання прав і свобод людини та громадянина, попередження загроз національній безпеці держави (кібербезпеці, економічній та інформаційній безпеці тощо).
РН21. Взаємодіяти з міжнародними інституціями під час здійснення дізнання, вирішення спеціалізованих задач у сфері правоохоронної діяльності
Перелік орієнтовних тем:
- Поняття інтелектуальної безпеки та її місце у системі національної безпеки
- Загрози інтелектуальній безпеці держави
- Інформаційні та когнітивні впливи як інструмент дестабілізації
- Правове регулювання інтелектуальної безпеки
- Захист інтелектуального потенціалу держави
- Інтелектуальна безпека в умовах інформаційної війни
- Дезінформація та фейки: механізми впливу та протидія
- Пропаганда як загроза інтелектуальній безпеці
- Критичне мислення як інструмент забезпечення інтелектуальної безпеки
- Маніпуляції суспільною свідомістю
- Психологічні операції та їх вплив на суспільство
- Інформаційна гігієна та цифрова культура
- Роль правоохоронних органів у забезпеченні інтелектуальної безпеки
- Виявлення та протидія інформаційним загрозам
- Захист персональних даних як елемент інтелектуальної безпеки
- Інтелектуальна власність та її захист
- Кіберпростір як середовище загроз інтелектуальній безпеці
- Аналітична діяльність у сфері інтелектуальної безпеки
- Оцінка ризиків інтелектуальній безпеці
- Міжнародний досвід забезпечення інтелектуальної безпеки
- Деталі
- Автор: Super User
- Категорія: specialty
- Перегляди: 7
АНОТАЦІЯ
ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УКРАЇНІ
Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності
Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність
Курс:
Семестр:
Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр
Кількість кредитів ЄКТС:
Форма контролю: залік
Загальний опис дисципліни:
У сучасних умовах інтеграції України у світове співтовариство та активної взаємодії з міжнародними інституціями особливого значення набуває правове забезпечення діяльності міжнародних організацій на території України. Діяльність таких організацій відіграє важливу роль у забезпеченні миру, безпеки, розвитку демократії, захисту прав людини, а також у протидії транснаціональним загрозам.
Навчальна дисципліна «Правове забезпечення діяльності міжнародних організацій в Україні» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових засад функціонування міжнародних організацій, їх статусу, повноважень, особливостей діяльності на території України, а також механізмів взаємодії з органами державної влади та правоохоронними структурами.
У межах дисципліни розглядаються поняття та класифікація міжнародних організацій, їх правосуб’єктність, джерела правового регулювання, особливості правового статусу представництв міжнародних організацій в Україні, а також питання імунітетів та привілеїв. Значна увага приділяється діяльності таких міжнародних інституцій, як Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, Європейський Союз, а також іншим організаціям, що здійснюють діяльність на території України.
Окремий акцент робиться на правових механізмах імплементації міжнародних договорів у національне законодавство, забезпеченні виконання міжнародних зобов’язань України, а також на практичних аспектах взаємодії правоохоронних органів із міжнародними організаціями.
Метою дисципліни є формування у здобувачів освіти знань, умінь і навичок щодо правового забезпечення діяльності міжнародних організацій в Україні, здатності застосовувати норми міжнародного та національного права у професійній діяльності.
Завданням вивчення навчальної дисципліни є:
опанування нормативно-правових основ діяльності міжнародних організацій;
формування розуміння їх правового статусу; аналіз міжнародних договорів та їх реалізації;
розвиток навичок правового аналізу діяльності міжнародних інституцій;
формування умінь взаємодії з міжнародними організаціями;
оцінка впливу міжнародного права на національну правову систему.
Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:
здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, дотримуватися принципів верховенства права (ЗК1);
здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);
розуміння професійної діяльності (ЗК4);
здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);
здатності спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (ЗК6); використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);
здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності адаптуватися до нових умов (ЗК10).
Серед спеціальних компетентностей формуються:
усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);
здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);
здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);
застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5);
оцінка ризиків (СК11);
забезпечення правопорядку (СК16);
здатність взаємодіяти з міжнародними інституціями (СК17).
У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:
усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);
використовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);
здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);
здійснювати професійну комунікацію державною мовою (РН6); спілкуватися іноземною мовою (РН7);
дотримуватися етичних стандартів (РН8);
використовувати сучасні технології (РН10);
знати основи права (РН11);
оцінювати ризики (РН18);
запобігати правопорушенням (РН19);
забезпечувати правопорядок (РН20);
взаємодіяти з міжнародними інституціями (РН21).
Перелік орієнтовних тем:
- Поняття та класифікація міжнародних організацій;
- Правосуб’єктність міжнародних організацій;
- Джерела правового регулювання їх діяльності;
- Правовий статус представництв міжнародних організацій в україні;
- Імунітети та привілеї;
- Імплементація міжнародних договорів;
- Взаємодія міжнародних організацій з органами державної влади;
- Роль міжнародних організацій у забезпеченні прав людини;
- Участь України у міжнародних організаціях;
- Контроль за діяльністю міжнародних організацій;
- Сучасні виклики міжнародного співробітництва.
- Деталі
- Автор: Super User
- Категорія: specialty
- Перегляди: 12
АНОТАЦІЯ
ВИБІРКОВИЙ КОМПОНЕНТ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ПРАВООХОРОННІЙ СФЕРІ
Циклова комісія: загальноосвітньої підготовки, правничої та правоохоронної діяльності
Спеціальність: К9 Правоохоронна діяльність
Курс:
Семестр:
Освітньо-професійний ступінь: фаховий молодший бакалавр
Кількість кредитів ЄКТС:
Форма контролю: залік
Загальний опис дисципліни:
У сучасних умовах глобалізації, транснаціональної злочинності та зростання міжнародних загроз особливого значення набуває міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері як ефективний інструмент забезпечення безпеки, боротьби зі злочинністю та захисту прав і свобод людини. Взаємодія держав у сфері правоохоронної діяльності є необхідною умовою протидії таким явищам, як організована злочинність, торгівля людьми, незаконний обіг наркотиків, кіберзлочинність та тероризм.
Навчальна дисципліна «Міжнародне співробітництво у правоохоронній сфері» спрямована на формування у здобувачів освіти системних знань щодо правових, організаційних та практичних засад міжнародної взаємодії правоохоронних органів, а також механізмів співробітництва України з міжнародними організаціями та іноземними правоохоронними структурами.
У межах дисципліни розглядаються правові основи міжнародного співробітництва, форми та напрями взаємодії правоохоронних органів, діяльність міжнародних організацій, таких як Інтерпол, Європол, Організація Об’єднаних Націй, а також механізми міжнародної правової допомоги, екстрадиції, передачі кримінальних проваджень та спільних розслідувань.
Метою дисципліни є сформувати у майбутніх фахівців систему знань про правові засади, форми та методи міжнародної взаємодії, а також розвинути практичні навички застосування міжнародних стандартів у повсякденній правоохоронній діяльності.
Завданням вивчення навчальної дисципліни є:
опанування нормативно-правових основ міжнародного співробітництва;
формування розуміння діяльності міжнародних правоохоронних організацій;
набуття навичок застосування механізмів міжнародної правової допомоги;
розвиток умінь аналізу міжнародних правових процесів;
формування навичок комунікації у міжнародному середовищі;
оцінка ризиків транснаціональної злочинності.
Вивчення дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти загальних компетентностей:
здатності реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства, дотримуватися принципів верховенства права (ЗК1);
здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК3);
розуміння професійної діяльності (ЗК4);
здатності спілкуватися державною мовою (ЗК5);
здатності спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (ЗК6);
використання інформаційно-комунікаційних технологій (ЗК7);
здатності приймати обґрунтовані рішення та працювати в команді (ЗК8); здатності адаптуватися до нових ситуацій (ЗК10).
Серед спеціальних компетентностей формуються:
усвідомлення правових основ правоохоронної діяльності (СК1);
здатність діяти у складних ситуаціях (СК2);
здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (СК3);
застосування нормативно-правових актів щодо захисту прав людини (СК5); оцінка ризиків (СК11);
забезпечення правопорядку та безпеки (СК16);
здатність взаємодіяти з міжнародними інституціями (СК17).
У результаті вивчення дисципліни здобувач освіти повинен досягти таких результатів навчання:
усвідомлювати значення прав і свобод людини (РН2);
використовувати методи забезпечення правопорядку (РН3);
здійснювати пошук та аналіз інформації (РН5);
здійснювати професійну комунікацію державною мовою (РН6);
спілкуватися іноземною мовою у професійній діяльності (РН7); дотримуватися етичних стандартів (РН8);
використовувати сучасні технології (РН10);
знати основи права (РН11);
оцінювати ризики (РН18); запобігати правопорушенням (РН19);
забезпечувати правопорядок (РН20);
взаємодіяти з міжнародними інституціями (РН21).
Перелік орієнтовних тем:
1. Україна – учасник міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності: правовий статус держави та національні інтереси на міжнародній арені.
2. Міжнародні договори у сфері правоохоронної діяльності: аналіз конвенцій ООН, Ради Європи та двосторонніх угод про правову допомогу.
3. Міжнародні інституції у сфері правоохоронної діяльності: вивчення структури та повноважень Інтерполу, Європолу, діяльності ООН та ЮНЕСКО у безпековій сфері.
4. Міжнародні стандарти протидії злочинності: впровадження міжнародного досвіду боротьби з кіберзлочинністю, тероризмом та транснаціональною організованою злочинністю.
Сторінка 7 із 10